ЛЮБОВ – ЦЕ К-ПККіМ.НАВЧАННЯ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
Чарівний пензель. Конкурс авторських композицій
На Миколая казка завітає. Розважальна програма
Крізь віки… Участь у заході
Андріївські вечорниці. Театралізоване дійство
Опитування
Оцініть роботу сайту:
5
4
3
2
1

Архів новин
Травень 2020 (17)
Квітень 2020 (18)
Березень 2020 (91)
Лютий 2020 (24)
Січень 2020 (7)
Грудень 2019 (27)
Корисні посилання
КПККіМ » Волонтерство » Волонтерство

Волонтерство

Волонтерство

екскурс в історію

 

5  грудня в Україні, і в усьому світі, відзначається Міжнародний день волонтерів.

Слово «волонтер» з французької означає доброволець. Волонтерами спочатку називали тільки тих людей, які виключно зі свого бажання поступали на військову службу.

Дехто вважає роком виникнення волонтерського  руху 1859   рік, коли французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами війни, запропонував ідеюВолонтерство

 

створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на добровільних засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються волонтерські організації у всьому світі і донині.

Однак, тільки у минулому столітті, яке було переповнене війнами, волонтерство виокремилося у соціальне явище. Після Першої Світової у Франції був здійснений, один з перших, масштабний волонтерський проект за участю німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими і французькими військами. Саме в цей час і було засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб- квартирою у Парижі.

У світовій практиці найголовнішою ознакою волонтерства є те, що волонтер частину свого вільного (особистого) часу, сил, енергії, знань, досвіду добровільно (без примусу та вказівок «згори») витрачає на здійснення діяльності, яка є корисною людям і суспільству загалом.

Нині   спостерігається   стрімке   зростання   попиту   на волонтерську працю. З’явилося багато організацій в Україні, які займаються залученням та навчанням волонтерів або тих, що спеціалізуються лише на розвитку волонтерства. Чимало зусиль для популяризації волонтерства докладають не тільки різноманітні громадські організації, а й державні структури.

Слово «волонтер» походить від французького «volontaire», англійського «voluntееr», які є похідними від латинського «voluntarius», що у дослівному перекладі означає «доброволець», «бажаючий».

В Законі України «Про волонтерський рух» (від 19 квітня 2011 року)  визначено,  що  волонтер – це  фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

Відповідно до Загальної декларації волонтерів, яку прийняли  на  XI  Конгресі  Міжнародної  асоціації  волонтерів 14 вересня 1990 року в Парижі, волонтерство добровільна, активна, спільна або особиста участь громадянина в житті людських   спільнот   для   реалізації   його   основних   людських потреб та покращення якості життя, економічного і соціального розвитку.

Охарактеризувати волонтерство можна за такими критеріями:

1. Безкорисливість. Добровільна діяльність не оплачується, як трудова зайнятість. Вона здійснюється не з матеріальних мотивів. Якщо на волонтерську роботу й виділяються кошти, то виключно на відшкодування витрат, що виникли в результаті праці. Волонтерство також не замінює трудову діяльність.

2. Добровільність. Волонтерство не є результатом примусу чи ініціативи із зовні. Воно базується виключно на особистій  мотивації,  вільному  виборі  і  власних  прагненнях, тому не може бути насадженим згори.

3.  Допомога  “іншому”.  Волонтерство  –  це  допомога “іншому”. Воно формує усвідомлення громадської солідарності і суспільного блага. Сімейна підтримка, чи допомога вузькому колу родичів, сусідів і друзів, не вважається добровільною діяльністю в зв’язку з недостатньо широким громадським охопленням.

4. Громадське охоплення. Волонтерство реалізується в сфері громадянського суспільства. Таким чином воно стає прозорим для інших громадян і уможливлює активне їх залучення.

Що таке волонтерська діяльність? Волонтерська діяльність фактично завжди була частиною кожної цивілізації та суспільства. В широкому розумінні, волонтерська діяльність – це якісь вчинки, дії людини, які не приносить їй ніякої користі, це  добровільний  внесок  в  збільшення  добробуту  певної спільноти чи суспільства. Вона може набувати будь-яких форм: від традиційних звичаїв обопільної допомоги до допомоги суспільству під час кризи, зусиль, спрямованих на вирішення соціальних конфліктів та проблем бідності.

Волонтерська діяльність ґрунтується на таких основоположних засадах:

 добровільність та доброчинність;

 законність;

 гуманність та гідність;

 спільність інтересів і рівність прав її учасників;

 гласність;

 відповідальність;

 конфіденційність.

Для того, щоб бути волонтером треба мати такі якості:

любов до людей, доброта, милосердя, комунікабельність, вміння спілкуватись, розуміння проблем іншої людини, співчуття, терпіння, порядність уважність, бажання допомагати вирішенню проблеми, безкорисливість, відвертість, відповідальність, відкритість, привабливість, організаторські здібності, мобільність, наполегливість.

Першим кроком у роботі з волонтером є співбесіда, під час якої з’ясовується:

1. Як людина знайшла організацію.

2. Чому її зацікавила дана робота.

3. Де вона зараз працює і де працювала раніше.

4. Яка в неї освіта і досвід – це допоможе підібрати відповідну роботу для неї.

5. Необхідно дізнатися, чим би людина хотіла займатися, скільки часу майбутній волонтер може витрачати на роботу в організації.

6. Чи немає обмежень зі здоров’ям.

7. Важливо зрозуміти чи збирається людина весь час працювати волонтером, чи прийшла з метою отримати оплачувану посаду. В останньому випадку краще чесно розповісти про перспективи.

8. Чи є наявний досвід роботи волонтером, де?

9. Дізнатися у майбутнього волонтера чому він пішов із попередньої організації.

Відповідно до віку, соціальної ролі і соціального статусу можна виявити наступні групи добровільних помічників:

діти та підлітки;

 волонтери-фахівці;

 спонсори;

 чиновники;

 клієнти;

 члени організації;

 студенти;

 батьки.

Отже, волонтером може бути людина будь-якої статі і віку, з будь-якою освітою чи без неї, яка спроможна відчувати означені потреби інших людей і, на добровільних засадах, допомагати їм.

Кожний волонтер має право:

1. Бути уважно вислуханим і направленим на виконання завдань, відповідно до результатів інтерв’ю.

2. Пройти навчання і супровід наставником, яке дасть волонтеру можливість добре справлятися з роботою.

3. Одержувати визнання заслуг значущим для волонтера чином.

4. Брати участь в плануванні і оцінці програми, в якій волонтер бере участь.

5. Бути визнаним унікальною, індивідуальною, цінною особою.