Пісенний зорепад талантів
Магія жіночої краси
Фольклорно-етнографічне свято «Масляна» у Волочиську
Слід у серці
Майбутнє варто планувати
Опитування
Оцініть роботу сайту:
5
4
3
2
1

Архів новин
Серпень 2018 (1)
Липень 2018 (4)
Червень 2018 (12)
Травень 2018 (41)
Квітень 2018 (44)
Березень 2018 (51)
Корисні посилання
КПККіМ » Музей » З історії коледжу

З історії коледжу

З історії коледжу

 

ДВІЧІ НАРОДЖЕНЕ

Олег БУДЗЕЙ, «ПОДОЛЯНИН» травень 2005 р.

Сьогодні в міському Будинку культури відбудеться великий ювілейний концерт «Мелодії сімдесят п'ятої весни», присвячений 75-річчю з дня заснування Кам'янець-Подільського училища культури. Відомий далеко за межами міста й області навчальний заклад укотре продемонструє свою силу та потенційні можливості. Глядачі побачать і почують найкращі колективи училища, зокрема: народну академічну хорову капелу «Гомін» (художній керівник Микола ОЛЕКСІЙЧУК), народний ансамбль танцю «Подільські візерунки» (художній керівник Володимир ЧОРНОБИЛЬ), народний духовий оркестр (художній керівник Лідія ОСТАП'ЮК), народний оркестр українських народних інструментів (художній керівник Микола КОВАЛЬ). Планується, що в концерті візьмуть участь не тільки нинішні студенти й викладачі, а й ті, хто вчився в училищі раніше. Серед них п'ятикурсниця Національної музичної академії їм. Чайковського Діна МАЛЕЦЬКА (випускниця 1997 р.), актор Хмельницького обласного театру ляльок, заслужений артист України Олександр ЦАРУК (випускник 1977 р.), лауреати міжнародних конкурсів Анна ЗОТЬЄВА (випускниця 1998 р.) і заслужена артистка України Марина ОДОЛЬСЬКА. Виступить і народний аматорський хор «Райдуга» з Деражні, яким керує заслужений працівник культури України Микола СМАГИТЕЛЬ (випускник 1965 р.). Як бачимо, училищу є що показати, є ким похвастатися. Тож; перегорнемо сторінки історії 75-річного закладу.

 

ПЕРШІ ПОЛОГИ

Кам'янець-Подільське училище культури за точку відліку своєї історії взяло один із прикметних кроків радянського розвитку освіти в місті: реорганізацію з 1 січня 1930 р. «безідейної» місцевої музичної професійної школи в «заклад мистецького виховання мас».

Правда, саму школу започатковано дещо раніше - в 1928-29 навчальному році. Спочатку вона перебувала на самоутриманні. Але вже 4 серпня 1929 р. збори членів Усеукраїнського товариства революційних музикантів (була така організація в 1928-31 рр.) і співочих музичних гуртків ухвалили перетворити музпрофшколу на заклад, де «формуватиметься нова мистецька пролетарська культура, і відповідно до цього переукомплектувати як учневий, так і педагогічний склад і підвести під школу матеріальну базу у формі дотацій з місцевого бюджету». Невдовзі Кам'янецька окружна інспекція народної освіти (окрІНО) оголосила про таку реорганізацію з 1 січня 1930 р.

Нові завдання музпрофшколи чітко розкрив Євген КАРАЧКІВСЬКИЙ у статті «Будуємо заклад мистецького виховання мас» (газета «Комсомолець прикордоння» від З лютого 1930 р.): «Музика, спів стають чинниками політичного виховання мас. Прикрашаючи нові, витворені революцією форми побуту, музика стає засобом до організації нового побуту, світогляду. По наших культосвітніх закладах бракує керівників музичної політосвітньої роботи, бракує їх і по школах. Для забезпечення цієї ділянки роботи потрібні кваліфіковані робітники. Таких робітників мусить дати музпрофшкола,*, що будується на базі семирічки».

На реорганізацію відвели два тижні: вже з 15 січня 1930 р. школа мала розпочати нове життя. Передбачалося, що на першому курсі навчатиметься 60 чоловік, із них 15 - безкоштовно. Було визначено кошторис школи на перші 9 місяців (до 1 жовтня 1930 р.): 4800 крб. дотації місцевого бюджету і 1800 крб. платні учнів.

Передбачалося також, що школа матиме три відділи - фортепіанний, інструментальний і педагогічний. Завідувачем школи з платнею 110 крб. на місяць став відомий у місті скрипаль Зденек КОМІНЕК. Він також мав 5 обов'язкових годин фахових дисциплін. Відомі прізвища ще трьох викладачів реорганізованої музпрофшколи: БІЛОУС (4 години предмета «Суспільство», по 2 години української мови й літератури, російської мови й літератури, біології), ПАВЛЮЧЕНКО (2 години німецької мови) та ГОЙХЕНБЕРГ (по 2 години математики, фізики, хімії).

Відомі й імена 32 учнів, відібраних 30 грудня 1929 р. шкільною радою для навчання в реорганізованій школі. Серед них Олена БОГДАНОВИЧ, Хаїм БРОНШТЕЙН, Гітля ВЕСЕЛА, Етя ГДАЛЬЗОН, Ревека ЗАЙДМАН, Владислав МОЧУЛАЙТІС, Ярина МІХНЕВИЧ, Микола БОЧКІВСЬКИЙ, Абрам ТІЛЬС, Йосип АЙБІНДЕР. Було відібрано й 13 другокурсників старої музпрофшколи, які мали право продовжити навчання на першому курсі реорганізованого закладу. Решту учнів потрібно було добрати.

Надалі музпрофшколу перетворили на музичний технікум. Як засвідчує оголошення в «Червоному кордоні» про набір учнів, в 1931-32 навчальному році в технікумі було три відділи: соціального виховання, комуністичної освіти та виконавчий. Розташовувався технікум за адресою: майдан Карла Маркса, 2 (тобто ділив приміщення з першою школою, яка тоді була семирічною; тепер тут розміщується історичний факультет університету). В оголошенні підкреслено, що технікум забезпечує гуртожитком і стипендією тільки робітників, колгоспників і їх утриманців.

1935 р. прикордонний Кам'янець повністю очистили від інститутів і технікумів. Зник із міста і музичний технікум. На наступний культосвітній навчальний заклад місту довелося чекати 9 років.

Ще один цікавий момент. В укладеному Кам'янецьким окрІНО списку профосвітніх закладів, запроектованих до відкриття в 1930-31 навчальному році, бачимо й Кам'янець-Подільський політосвітній технікум на 100 слухачів. Але втілити в життя цей проект, очевидно, не вдалося, бо жодних слідів існування в місті політосвітнього технікуму не виявлено.

11 серпня 1930 р. Рада народних комісарів УСРР у постанові «Про реорганізацію мережі й системи педагогічної освіти» передбачила відкриття технікумів комуністичної освіти з двома відділами - масово-організаційним і бібліотечним. Але вміщене в «Бюлетені Народного комісаріату освіти УСРР» (№40 за 1930 р.) повідомлення про організацію в 1930-31 навчальному році 13 технікумів комуносвіти засвідчує, що серед міст, в яких відкривали такі технікуми, Кам'янця не було, зате був Проскурів.

 

УДРУГЕ Й ОСТАТОЧНО

До визволення Кам'янця від фашистів ще залишалося 12 днів, а Рада народних комісарів УРСР 14 березня 1944 р. постановою № 205 уже передбачила створення у визволеному місті технікуму політосвіти, 15 червня 1944 р. міськвиконком ухвалив передати запроектованому технікумові будинок № 22 на вул. Шевченка (сучасна адреса - Шевченка, 24; тепер тут розміщується НВК № 8, а первісно це був будинок Марийської жіночої гімназії).

6 липня про новий навчальний заклад повідомляє газета «Прапор Жовтня»: «З метою підготовки кваліфікованих кадрів клубних працівників і працівників бібліотек у Кам'янці-Подільському відкрито політосвітній технікум. Технікум має два відділи: бібліотечний і клубний». І додає: «Для технікуму відведено один із кращих будинків».

Але вже 25 липня цей гарний будинок у майбутнього технікуму забрали. Річ у тому, що було відновлено Кам'янець-Подільський учительський інститут. І якби в місті для нього не знайшлося достойного приміщення, то учительський інститут із радістю прийняв би новий обласний центр - Проскурів. Тож 25 липня 1944 р. міськвиконком терміново скасовує свою ухвалу від 15 червня й будинок на вул. Шевченка надає учительському інститутові, а для технікуму виділяє приміщення за адресою: Лагерна, 44-46. Але життя розпорядилося по-своєму: цілий рік інститут і технікум змушені були «по-братськи» ділити будинок № 22 на вул. Шевченка.

1 серпня 1944 р. Рада народних комісарів УРСР видала остаточну постанову № 929, якою дозволила Наркоматові освіти організувати в Кам'янці-Подільському технікум політосвіти. Саме цю дату - 1 серпня 1944 р. - навчальний заклад довгий час вважав днем свого народження і відповідно до цього й святкував ювілеї.

Формальну риску в заснуванні технікуму політосвіти підвів наказ № 2458, виданий 22 серпня 1944 р. заступником наркома освіти УРСР О.ФІЛІПОВИМ на виконання постанови Раднаркому УРСР. Наказ, зокрема, зобов'язав директора технікуму Михайла ФЕЩУКА негайно взятися за набір учнів, укомплектування технікуму викладачами, підготовку приміщень до навчального року. Управління політосвітніх установ наркомату освіти мало забезпечити технікум навчальним планом, програмами, допомогти новому закладові підібрати викладачів фахових дисциплін.

Перший навчальний рік у технікумі політосвіти почався 1 жовтня 1944 р. Контингент студентів становив 240 чоловік: по 120 на клубному й бібліотечному відділах.

 

У ПОШУКАХ ІМЕНІ

Якщо Кам'янець-Подільський індустріальний технікум за 60-річну історію жодного разу не змінив імені, то технікум політосвіти тричі уточнював свою назву. Уперше це сталося 17 лютого 1947 р., коли Рада міністрів УРСР постановою № 190 ухвалила перейменувати технікуми політосвіти, серед них і Кам'янець-Подільський, на технікуми підготовки культурно-освітніх працівників.

Наступний крок 14 березня 1961 р. зробила колегія Міністерства культури УРСР. Було визнано, що оскільки в технікумах підготовки культосвітніх працівників немає жодного технічного предмета, то недоцільно називати їх технікумами. А оскільки з погляду організації навчального процесу вони наближені до музичних і театральних училищ, то варто перейменувати всі технікуми підготовки культосвітніх працівників, серед них і Кам'янець-Подільський, на культосвітні училища. У доповідній записці на засідання колегії зверталася увага й на те, що 13 культосвітніх училищ України, зокрема й Кам'янець-Подільське, розташовані не в обласних центрах. А саме в обласних центрах є кваліфіковані фахівці та належна база (театри, філармонії, палаци культури, будинки народної творчості тощо) для навчальної та виробничої практики. Однак училище в місті над Смотричем вдалося зберегти від переведення до Хмельницького.

1990 р. Міністерство культури поставило остаточну крапку в назві закладу: Кам'янець-Подільське училище культури. Правда, невдовзі зайшла мова про перейменування його з 1992-93 навчального року на коледж мистецтв (питання вважалося майже вирішеним), готувалися матеріали про відкриття на базі училища інституту (або одного з факультетів Київського інституту культури), але заклад так і зостався училищем культури. Побутує й розмовна назва училища - «кульок».

 

...І ДОМІВОК

Улітку 1945 р. технікуму надали приміщення на Польських фільварках - у будинку № 5 Круглого провулка (до війни тут розміщувалася третя школа). Ремонт провели власними засобами. Так, викладач фізики БЕРЕЗІН зі студентом ЯРМУЩУКОМ склили вікна, студент БАХТАЛОВСЬКИЙ підключився до столярних робіт, працюючи власними інструментами, студент ДУРОВ займався електроосвітленням у кімнатах гуртожитку й класах. Було обладнано кухню, їдальню, водогін, льох, гуртожиток на 60 чоловік, на подвір'ї влаштовано спортмайданчик.

1948 р. технікуму виділили приміщення в Старому місті (сучасна адреса - Зарванська, 5). У цьому красивому двоповерховому будинку на початку XXст. розміщувався комерційний банк. Сьогодні це головний навчальний корпус училища.

Крім корпусів у Старому місті та на Польських фільварках, сьогодні студенти навчаються також на Новому плані - в будинку, що залишився від старого консервного заводу.

1977 р. вступив у дію п'ятиповерховий гуртожиток училища на 220 місць.

 

СІМ ДИРЕКТОРІВ

За 61 повоєнний рік навчальний заклад очолювали 7 директорів. На початку це були: в 1944-1948 рр. - Михайло ФЕЩУК, у 1948-1950 рр. - Антон ТКАЧУК, у 1950-1958 рр. - Петро ЛЕГКОБИТ. 21 рік (у 1958-1979 рр.) очолював заклад Іван ЮРЧИШИН, 15 років (у 1979-1994 рр.) - Анатолій ОБЕЛЬЧАК, 10 років (у 1994-2004 рр.) - Євгенія СТАНІШЕВСЬКА. З 11 червня 2004 р. директорує Руслан НЕЛЮБОВ.

 

КУЗНЯ ВИКЛАДАЧІВ

В училищі викладало ціле гроно самодіяльних композиторів: Костянтин ГОЛУБОВСЬКИЙ, Владлен ЖАРІН, Ігор КРАЄВ'ЯНОВ, Володимир ПАНЧУК, Борис СЛЮСАР, художник і мистецтвознавець Анатолій ФЕСЕНКО, диригент Микола ТИХОЛІЗ. Зірками місцевого телебачення стали Ольга ЧОРНОБИЛЬ, Леся ПИЛИПЧУК. Співавтором підручника «Бібліотекознавство» є викладач училища - кандидат педагогічних наук Людмила ОЗАРЧУК. Як ведуча багатьох вечорів, режисер, поетеса відома Ніна ЛАТЮК.

Закінчивши Київський університет, у 1950-1954 рр. у технікумі викладав літературу Полікарп СВІДЕР - нині доктор філологічних наук, професор Кам'янець-Подільського університету.

Сьогодні в училищі працює 101 викладач. Серед них 2 кандидати наук, 6 магістрів, З відмінники освіти України, 19 викладачів-методистів, 9 старших викладачів, 39 викладачів вищої категорії. Близько половини викладачів закладу, зокрема й директор училища, є його випускниками.

 

РОЗУМНІ ТА КРАСИВІ

Училище підготувало понад 7 тисяч фахівців у галузі культури. Серед них чимало відомих у місті, області, в Україні та за її межами людей. Це, зокрема, заслужені артисти України Ніна МЕЛЬНИК (Львівський театр опери й балету), Олександр ОМЕЦИНСЬКИЙ (ансамбль ім. Павла Вірського), заслужена артистка Росії Тетяна ЄВДОКИМОВА, український поет Василь ВАСИЛАШКО, доктор історичних наук Микола КУКУРУДЗЯК, кандидат історичних наук, директор Хмельницького облдержархіву Петро СЛОБОДЯНЮК. А хто в місті не знає Івана НЕТЕЧУ, Миколу МЕЛЬНИКА, Майю ПЕЧЕНЮК. Усі вони свого часу навчалися в училищі. А скільки високопрофесійних бібліотекарів дало училище. Серед них Йосип ТОКАР, Маїса ОСТРОВСЬКА, Ірина ТРОНЯК, Валерій ЛЮБЕЦЬКИЙ. Відомими організаторами на посаді завідувачів відділів культури стали Павло ФАРАОНОВ, Володимир ШЕДЛОВСЬКИЙ.

А ще славиться училище красунями. Так, 1992 р. кам'янецькою красунею стала Ольга ТАНАСІЙЧУК, 1995 р. - Ольга КОНЮК, 1996 р. - Міла ЧОРНА.

 

Був «Культпросвєт» - став культурний всесвiт

Наталя МАРКОВСЬКА, спецкор «ПОДОЛЯНИНА»

Один з найстарiших навчальних закладiв Подiлля - Кам'янець-Подiльський коледж культури i мистецтв - 19 травня 2010 р. святкує славних 80 рокiв. Iз цiєї нагоди у музеї коледжу о 13.00 вiдбудеться зустрiч випускникiв, а о 17.00 у мiському Будинку культури - урочистостi та концертна програма «У святкових ритмах ювiлейної весни».

За 8 десяткiв рокiв, майже столiття, навчальний заклад став справжньою кузнею талановитих i творчих молодих кадрiв для культурно-мистецького життя Подiльського краю. Понад 8 тисяч фахiвцiв для галузi культури i мистецтва пiдготував коледж.

Серед випускникiв багато вiдомих особистостей, якими по праву може пишатися альма-матер: заслужений дiяч мистецтв України Петро БОГОНОС, заслужений журналiст України Василь ВАСИЛАШКО, заслуженi артисти України Нiна МЕЛЬНИК, Олександр ЦАРУК, Олексiй ТIТОВ, Олександр ОМЕЦIНСЬКИЙ, заслужена артистка Республiки Крим Наталiя БРИЖАНЬ, заслужена артистка Росiї Тетяна ЄВДОКИМОВА. А також заслуженi працiвники культури України: голова Хмельницького обласного вiддiлення Фонду культури України Петро СЛОБОДЯНЮК, подiльський композитор Микола МЕЛЬНИК, директор Шепетiвської ЦБС Любов БУРОВА та науковцi, якi працюють у складi професорсько-викладацького складу К-ПНУ iм.Огiєнка: професор Майя ПЕЧЕНЮК, доценти Олена АЛIКСIЙЧУК, Леонiд ГУРМАН, Iван МАРIНIН, Свiтлана ЧАЙКА. Керiвниками структурних пiдроздiлiв культурно-мистецької галузi мiста є начальник вiддiлу культури Кам'янець-Подiльської мiської ради Ольга ЧОРНОБИЛЬ, директор Кам'янець-Подiльської МЦБС Валерiй ЛЮБЕЦЬКИЙ, директор МБК Олексiй ШЕРЕМЕТА i багато iнших.

МИНУЛЕ:

Iсторiя навчального закладу починає свiй вiдлiк iз сiчня 1930 р., коли музпрофшкола, яка iснувала в Кам'янцi-Подiльському, була реорганiзована в школу з пiдготовки спецiалiстiв для полiтосвiтнiх закладiв i загальноосвiтнiх шкiл. У новоствореному закладi дiяло 3 вiддiли: фортепiанний, iнструментальний i педагогiчний, де навчалося 60 студентiв i працювало 5 викладачiв. Очолював заклад талановитий музикант, скрипаль, педагог, диригент Зденек КОМIНЕК.

1944 р., пiсля перерви, технiкум полiтосвiти вiдновив свою роботу i в'їхав у будинок №22 на вул.Шевченка (сучасна адреса: вул.Шевченка, 24; тепер тут знаходиться НВК №8). Навчання здiйснювалося на вiддiленнях бiблiотечної та клубної роботи. Контингент студентiв у 1944-1945 рр. складав 240 чоловiк. Улiтку 1945 р. технiкуму надали примiщення на Польських фiльварках - у будинку №5 Круглого провулку (до вiйни тут розмiщувалася третя школа). Ремонт провели власними силами.

 

Зi спогадiв Маїси ОСТРОВСЬКОЇ, випускницi 1947 р. (спецiальнiсть "Бiблiотечна справа"), володарки диплому №1:

«В городе уже появились учебные заведения: сначала педучилище, медучилище, индустриальный техникум и техникум подготовки культпросветработников. Это было в октябре-ноябре 1944 г. Я выбрала культпросветтехникум, он тогда находился в здании учительского института (где сейчас 8-я школа по ул.Шевченко) на 2-м этаже, занимая в левом крыле две смежные комнаты и лекторскую.

После 8-го класса в техникум принимали без экзаменов, был очень малый набор. Техникум имел два факультета: клубный и библиотечный. Была спецгруппа после 10-го класса - всего 8 человек! Нас, клубников и библиотекарей, тоже было сначала всего 12 человек. Занимались мы все вместе: клубники и библиотекари - в одной комнате, а спецгруппа - в другой, смежной с нашей. Но вскоре наш техникум переехал на Польские фольварки в здание общежития. Там на первом этаже жили студенты, а на втором - занимались, но уже отдельно: клубный и библиотечный».

1947 р. технiкум полiтосвiти переiменовано у технiкум пiдготовки культосвiтнiх працiвникiв. Силами студентiв i викладачiв обладнано кабiнети полiтосвiти, бiблiотечний i культурно-освiтньої роботи. Почали дiяти бiблiотечний i драматичний гуртки. У цей перiод навчальний заклад очолювали Михайло ФЕЩУК (1944-1948 рр.), Анатолiй ТКАЧУК (1948-1950 рр.), Петро ЛЕГКОБИТ (1950-1958 рр.).

1948 р. технiкуму видiлили примiщення у Старому мiстi (сучасна адреса: вул.Зарванська, 3). У цьому красивому 2-поверховому будинку на початку ХХ ст. розмiщувався комерцiйний банк. Сьогоднi - це головний навчальний корпус коледжу.

1961 р. технiкум переiменовано в культурно-освiтнє училище. Вiдкриваються спецiалiзацiї хорового спiву, режисури, хореографiї, народних i духових iнструментiв. Перша половина 60-х рокiв вiдзначена створенням предметно-циклових комiсiй i переходом на новi навчальнi плани з 4-рiчним термiном навчання. Наприкiнцi 70-х рокiв тут здобувало освiту 670 студентiв. 1977 р. введено в дiю 5-поверховий гуртожиток на 220 мiсць.

Понад 20 рокiв, з 1958 до 1979, навчальним закладом керує високопрофесiйний педагог Iван ЮРЧИШИН. У 1979-1994 рр. технiкум очолює заслужений працiвник культури України, музикант-професiонал Анатолiй ОБЕЛЬЧАК, завдяки органiзаторським якостям якого зросла iнструментальна та матерiально-технiчна база.

Зi спогадiв журналiста В'ячеслава ВОЛОХIВСЬКОГО, випускника спецiальностi «Бiблiотечна справа»:

«Найбiльше я завдячую долi за те, що привела мене, 14-рiчного хлопця iз глухого села, де ще не було нi свiтла, нi радiо, в прекраснi аудиторiї культосвiтнього технiкуму. Перебування у цiй чудовiй майстернi музики, знань, творчого збагачення мовби освiтило все моє подальше життя. А найголовнiше - у технiкумi були закладенi основи самостiйної, творчої роботи.

В часи далекi, незабутнi нашої технiкумiвської молодостi виходили з-пiд нашого пера першi вiршi та оповiдання, було створено лiтературне об'єднання, регулярно виходила чимала за форматом стiнна газета "Лiтературна газета", яка мала резонанс у всьому мiстi. Її приходили читати студенти з iнших вишiв i технiкумiв мiста, вони ж вливалися в наше лiтоб'єднання. Зважаючи на лiтературну творчiсть i на клубному, i на бiблiотечному вiддiлах з повним правом до слiв "технiкум пiдготовки культурно-освiтнiх" можна було б додати "i лiтературних працiвникiв". I чимало учнiв, не зрадивши своїй любовi до бiблiотечної справи, кохалися у творчостi, стали професiйними лiтераторами».

 

1990 р. навчальний заклад знову змiнює назву i стає училищем культури. Тодi ж вiдкрито новi спецiальностi та спецiалiзацiї: "Дiловодство", "Декоративно-прикладне мистецтво" та "Кiно-фото-вiдеосправа".

1994-2004 рр. училище очолює заслужений працiвник культури України, вiдмiнник освiти України Євгенiя СТАНIШЕВСЬКА. За її iнiцiативи вiдкрито новi спецiальностi, розбудовано матерiально-технiчну базу, зрiс рiвень науково-методичного забезпечення навчального процесу.

2000 р. училище акредитовано на право провадження освiтньої дiяльностi "Повна загальна середня освiта". Того ж року в рамках реалiзацiї обласної цiльової програми "Кадри" у навчальному закладi органiзовано пiдготовку фахiвцiв галузi у навчально-консультацiйних пунктах, зокрема Хмельницькому, Старокостянтинiвському, Деражнянському, Шепетiвському, Чемеровецькому, Славутському, Волочиському.

2003 р. на базi училища розпочав свою роботу навчально-консультацiйний пункт Нацiональної академiї керiвних кадрiв культури i мистецтв за спецiальностями: "Документознавство та iнформацiйна дiяльнiсть", "Хореографiя" та "Театральне мистецтво".

З 2004 р. заклад очолює його випускник, вiдмiнник освiти України Руслан НЕЛЮБОВ. Йому належать iнiцiативи, втiлення яких у життя поставили училище в ряд найкращих навчальних закладiв культурно-мистецької галузi України.

2009 р. училище перейменовано у коледж культури i мистецтв.

I СУЧАСНЕ

Коледж сьогоднi - це сучасний навчальний заклад, до складу якого входять 3 навчальнi корпуси з комп'ютерними лабораторiями, теле-, вiдеоцентром, 20-ма навчальними кабiнетами, лабораторiями та виставковою залою, а також гуртожиток, спортивна зала, бiблiотека з майже 30-ма тисячами примiрникiв навчальної лiтератури, нотних видань, довiдникiв, словникiв, енциклопедiй, художньої лiтератури та її фiлiали. Заклад здiйснює пiдготовку молодших спецiалiстiв у галузях знань "Культура" i "Мистецтво" за спецiальностями: «Народна художня творчiсть», «Бiблiотечна справа», «Дiловодство», «Хореографiя», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Музичне мистецтво». Дiють денна та заочна форми пiдготовки фахiвцiв.

Для забезпечення якiсного навчального процесу коледж має високий творчий кадровий потенцiал - 93 викладачi, у тому числi кандидат фiлологiчних наук Надiя БОГУЦЬКА, заслужений працiвник культури України Микола ОЛЕКСIЙЧУК, заслужений дiяч мистецтв України Володимир ЧОРНОБИЛЬ; 9 вiдмiнникiв освiти України - Руслан НЕЛЮБОВ, Iнна ЧЕРВIНСЬКА, Олександра ПАВЛЮК, Iван ГНАТЮК, Надiя БОГУЦЬКА, Олександра КУЧЕРЯВА, Олексiй ГРЕК, Таїсiя МАНЬКЕВИЧ, Володимир ЧОРНОБИЛЬ; 24 викладачi-методисти, 7 старших викладачiв i 15 викладачiв вищої категорiї. У складi педагогiчного колективу - досвiдченi педагоги, кожен з них - це неординарна особистiсть зi своїм iнтелектуальним потенцiалом, високим рiвнем професiйної компетентностi, музичними, органiзаторськими i педагогiчними здiбностями.

У колективi працюють 42 випускники, серед них директор Руслан НЕЛЮБОВ, заступник директора з навчально-виховної роботи Олександра ПАВЛЮК, завiдувач виробничим навчанням Вiктор КОРЧУК, багато викладачiв i працiвникiв закладу.

Свого часу тут викладали талановитi самодiяльнi композитори та аранжувальники: Iгор КРАЄВ'ЯНОВ, Владлен ЖАРIН, Костянтин ГОЛУБОВСЬКИЙ, Володимир ПАНЧУК, Борис СЛЮСАР, Сергiй НОСIК, Михайло КОЗАК; художник i мистецтвознавець Анатолiй ФЕСЕНКО; заслужений працiвник культури України Анатолiй ЛИС; фахiвцi бiблiотечної справи Марфа РУДЬКО та Катерина ТРУБIЦЬКА. Професiоналiзм, компетентнiсть, досвiд i педагогiчний талант упродовж багатьох рокiв передають студентськiй молодi викладачi-ветерани. Бiльше нiж 40 рокiв у колективi наполегливо трудяться: Микола ОЛЕКСIЙЧУК, Олексiй ГРЕК, Полiна ТАРАНЕНКО, Тетяна НIКУЛЯК, Анатолiй РУДИК, Ольга БЕРЕЗОВСЬКА, Марiя ВАРЕНИЦЬКА, Нiна ЛИС, Володимир ДОЛIБА, Олександр СУРАЄВ, Свiтлана ГРЕК. Понад 30 рокiв педагогiчної майстерностi вiддали студентам викладачi: Василь ГАХ, Валерiй ФОРКУН, Таїсiя МАНЬКЕВИЧ, Марiя ШВЕЦЬ, Петро ШВЕЦЬ, Марiя ГОРДIЙЧУК, Вiктор ОБОДОВСЬКИЙ, Олександр ЦАРУК, Вiктор ПОЛЯКОВ, Степан СТАДНИК, Володимир ЧОРНОБИЛЬ, Руслан НЕЛЮБОВ, Олександра КУЧЕРЯВА, Вiктор КОРЧУК, Галина КРАПIВНА, Тетяна ЛЯШУК, Павло СОПIГА, Надiя БОГУЦЬКА, Ольга КОЗАК, Анатолiй КИЇВСЬКИЙ, Тетяна НЕЛЮБОВА.

Коледж недарма носить назву мистецького закладу, адже пiд його дахом розквiтли майже пiвтора десятки творчих колективiв: народна аматорська академiчна хорова капела "Гомiн", вокальний ансамбль "Роксолана", фольклорний ансамбль "Джерело". А також народнi аматорськi оркестри: народних iнструментiв, народної музики та духових iнструментiв, естрадний оркестр, вокально-iнструментальний ансамбль. Народнi аматорськi ансамблi: народного танцю "Подiльськi вiзерунки" та естрадного танцю "Каскад", народний аматорський театр-студiя "На Зарванськiй", ансамбль класичного танцю "Арабески" та ансамбль сучасного танцю "Нью-Денс".

Навчальний заклад є одним iз зачинателiв проведення обласного конкурсу виконавцiв на народних iнструментах серед учнiв початкових спецiалiзованих мистецьких навчальних закладiв «Подiльський дивоцвiт», який сприяє виявленню i пiдтримцi обдарованої молодi, популяризацiї народних iнструментiв i творчостi українських композиторiв.

2008 р. на базi навчального закладу проведено Всеукраїнський вiдкритий молодiжний фестиваль-конкурс з декоративно-прикладного мистецтва «Барви України».

2005 р. вiдкрито музей iсторiї коледжу - потужний iнформацiйний центр, в експозицiях якого представленi архiвнi матерiали та документальнi джерела про створення, становлення та перiоди розвитку навчального закладу, його керiвникiв, перших викладачiв, викладачiв - ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни, iсторiю молодiжних органiзацiй i рухiв. На фотографiях, що виставленi на стендах музею, - iсторiя трьох поколiнь викладачiв i бiльше восьми тисяч випускникiв, якi працюють у культурно-мистецьких закладах України. Тому музей з повним правом можна назвати музеєм розвитку української культури, зокрема, культури Подiльського регiону. У музеї є i раритетнi документи: студентський журнал "Радянський студент" (1947 р.), диплом №1 випускницi 1947 р. Маїси ОСТРОВСЬКОЇ, свiтлини перших пiслявоєнних випускiв, бiблiотечного та театрального гурткiв, книга пошани з фотографiями кращих студентiв 60-х рокiв, програми концертiв, творчих звiтiв, фестивалiв, рукописи музичних творiв викладачiв - самодiяльних композиторiв Подiлля Iгоря КРАЄВ'ЯНОВА, Бориса СЛЮСАРЯ, Костянтина ГОЛУБОВСЬКОГО, Владлена ЖАРIНА, Анатолiя ЛИСА, конспекти студентiв рiзних рокiв, щоденники виробничої практики, випуски стiнних газет, нагороди творчих колективiв, прапори навчального закладу та колекцiя дарчих видань. Вдало доповнюють музейнi експозицiї творчi роботи студентiв спецiальностi "Образотворче мистецтво", вiтрина афiш концертної дiяльностi та виставка творiв художника, мистецтвознавця, колишнього викладача Анатолiя ФЕСЕНКА.

На базi музею систематично проводяться заняття з дисциплiни "Музейна справа", "Бiблiотечне краєзнавство", навчальна практика майбутнiх фахiвцiв-документознавцiв, цiкавi заходи просвiтницької та пошукової роботи. Започатковано випуск iнформацiйного бюлетеня "Коледж на сторiнках преси", створюються вiдеорепортажi за експозицiями музею, органiзовуються екскурсiї для першокурсникiв "Iсторiя коледжу - iсторiя розвитку культури Хмельниччини" i тематичнi екскурсiї "Творчi вершини студентiв", "Професiйнi портрети випускникiв", "Визнання i нагороди".

Вирує життя й у гуртожитку. Студенти весело i з користю проводять час на вже традицiйних Андрiївських вечорницях, вечорах-зустрiчах iз першокурсниками та конкурсно-розважальних шоу-програмах. Плiдно працює студентський клуб "Сучасниця", активно дiє рада студентського самоврядування, яка вирiшує важливi питання з органiзацiї побуту, самопiдготовки та дозвiлля студентiв.

До речi, студентське самоврядування коледжу - переможець обласної публiцистично-мистецької акцiї «Подiльський Оскар» 2002 та 2003 рр. У номiнацiї «Громадська органiзацiя року». Студентський директор Анастасiя ПИВОВАРОВА - переможець регiонального фестивалю-конкурсу «Студент року» 2008 i 2009 рр. Свої органiзаторськi навички учасники студентського самоврядування постiйно удосконалюють на заняттях у школi лiдера. Творчими справами студентської дирекцiї стали – Днi студентського самоврядування, «Студентський Оскар», презентацiя складу студентської дирекцiї, конкурси краси та конкурсно-розважальнi шоу-програми.

Загалом коледж, ця оаза культурно-мистецького життя - прекрасний старт для молодих, творчих та обдарованих, а роки, проведенi у його стiнах, є одними з найяскравiших спогадiв на все подальше життя.

 

 

email: info@kamyanets-podilsky.net

http://kamyanets-podilsky.com/aboutus.aspx

 

 З історії коледжу З історії коледжу З історії коледжу