Особистості у дзеркалі історії

Летять літа…Сплітаються в століття.

Поміж вітрами музика дзвенить.

Летять літа…Гудуть у верховіттях

Й на струнах літ душа людська бринить.

Оксана Радушинська

 Нині в навчальному закладі сформовано висококваліфікований кадровий потенціал – досвідчені фахівці – ентузіасти своєї справи, які передають студентській молоді власні знання, енергію, розум, уміння та люблять коледж і пишаються ним.

   Їх життя – приклад любові до обраної професії, справді подвижницької діяльності на благо навчального закладу. Вони поєднали в собі професійні здібності й нестримне прагнення до самовдосконалення та працелюбство. Кожен з них – це неординарна особистість зі своїм інтелектуальним потенціалом, організаторськими, педагогічними і професійними здібностями, але всіх їх об’єднує любов до своїх вихованців, високе почуття обов’язку, відданість справі.

  На сторінці ви познайомитеся з професійними портретами, науковими розвідками, монографіями та презентаціями про наших талановитих викладачів, які виховують майбутніх фахівців культурно-мистецької галузі з величезною повагою до обраної професії, століттями накопичені традиції української культури підкріплюють новітніми знаннями, формуючи покоління фахівців нової формації.

 Митці Хмельниччини

Творчі біографії викладачів та випускників,

 ім’я яких пов’язані з коледжем

Олександр Пилипович Царук

 Олександр Царук – музикант-педагог, баяніст, керівник ансамблю народної музики, член Всеукраїнської національної музичної спілки, лауреат обласної премії імені Костянтина Широцького. Його ім’я відоме у мистецьких колах професійних й аматорських виконавців-інструменталістів. Творча постать Олександра Царука є органічною частиною багатогранного мистецького життя коледжу, а його внесок в розвиток народно-інструментального мистецтва Поділля є неоціненним.

  Олександр Пилипович працює в коледжі на посаді викладача народних інструментів з 1974 року. Високопрофесійний музикант, досвідчений викладач, досконало володіє грою на народних інструментах,здійснює цікаві інструментовки, пише власні музичні твори. Підготував цілу плеяду випускників, які вирізняються професійною фаховою підготовкою та користуються великим авторитетом серед професійних музикантів і працівників культури.

  Педагогічно-виконавська діяльність Олександра Пилиповича та його високі творчі досягнення відзначені численними відзнаками і нагородами – грамотами Міністерства культури України, управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, відзнаками Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана» та міського голови «За заслуги перед громадою».

Мистецько-творчій та професійно-педагогічній діяльності Олександра Царука присвячено чимало публікацій в місцевій пресі, інтернет-виданнях та наукових збірниках (О. Будзей, А. Віннічук, А. Гаврищук, І. Маринін, Н. Середенко), в яких висвітлюються різні аспекти його життєвого та творчого шляху.

  У збірнику наукових праць «Освіта, наука та культура Поділля» (2015) Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка опублікована стаття І. Г. Мариніна «Творча постать Олександра Царука в контексті розвитку традиційного народно-інструментального виконавства Південно-Західного Поділля», в якій подано творчий портрет митця та зроблено історико-мистецький аналіз його життєвого і творчо-виконавського шляху. Наукова розвідка містять спогади про творчу особистість Олександра Пилиповича, а також оригінальний репертуар ансамблю троїстих музик Кам’янець-Подільського аграрно-технічного університету. Музично-педагогічні та творчі досягнення висвітлюються в різних аспектах: історичному, культурологічному, мистецтвознавчому та виконавському.

  Маринін І. Г. Творча особистість О. Царука в контексті розвитку народно-інструментального виконавства Південно-Західного Поділля (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) / Маринін І. Г. // Педагогічна освіта: теорія і практика. – 2013. – Вип. 15. – С. 215-220.

  Маринін І. Г. Творча постать Олександра Царука в контексті розвитку традиційного народно-інструментального виконавства Південно-Західного Поділля / І. Г. Маринін // Освіта, наука і культура на Поділлі. – 2015. – Т. 22. – С. 448-459.

Чорнобиль Володимир Володимирович

ЧОРНОБИЛЬ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ - голова циклової комісії хореографічних дисциплін , керівник народного ансамблю танцю «Подільські візерунки», заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України, голова Хмельницького обласного осередку Національної хореографічної спілки України, володар відзнак Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана» та міського голови «За заслуги перед міською громадою».

   Чорнобиль Володимир Володимирович працює викладачем хореографічних дисциплінв коледжі з 1976 року. З перших років праці зарекомендував себе висококваліфікованим спеціалістом, сумлінним, здібним, досвідченим  педагогом.

З 1977 року Чорнобиль В.В. – керівник народного ансамблю танцю «Подільські візерунки», який є неодноразовим учасником всеукраїнських, обласних конкурсів, творчих звітів та фестивалів.

  В 1995 році на Всеукраїнському конкурсі хореографічних колективів училищ культури, присвяченому 90-річчю з дня народження П .Вірського, ансамбль «Подільські візерунки» зайняв перше місце. Впродовж наступних чотирьох конкурсів ім. П. Вірського ансамбль був відзначений дипломами та подяками за високу професійну майстерність. У 2016 році ансамбль «Подільські візерунки» зайняв ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі-фестивалі  «Танцювальний оберіг» (м. Вінниця).Голова журі  Мирослав Вантух, підводячи підсумки конкурсу, відзначив, що колектив і його керівник зберігають, відроджують, розвивають подільський народний танець.

 Володимир Володимирович – автор відомих хореографічних постановок: «Стара легенда», присвячена700-річчю м. Старокостянтинова; балада «Благовіст», присвячена 1020-ій річниці Хрещення Київської Русі; вітальна хореографічна композиція, присвячена 70-річному ювілею Хмельницької області.

Чорнобиль В. В. призначався головою журі обласного відбіркового конкурсу хореографічного мистецтва ім. П. Вірського, Всеукраїнського конкурсу-фестивалю «Танцювальний оберіг».

Чорнобиль В. В.  є членом Національної хореографічної спілки України, а з 2014 р. його обрано головою Хмельницького обласного осередку. Призначається головним хореографом-постановником творчого звіту аматорів та професійних колективів Хмельницької області; обирається членом журі Всеукраїнських фестивалів-конкурсів хореографічного мистецтва «Сонячне коло» (м. Шепетівка), «Радея-Dаnсе», «Агроуніфест» (м. Кам’янець-Подільський), хореографічний фестиваль ім. В. Глушенкова (м. Хмельницький), «Козацька слава» (м. Старокостянтинів), «Летавчанка збирає друзів» (с. Летава Чемеровецького району).

  Козак Ольга Василівна

Козак Ольга Василівна працює на посаді викладача режисерських дисциплін з 1978 року після закінчення Київського державного інституту культури імені О. Є. Корнійчука за кваліфікацією «Культосвітній працівник, керівник самодіяльного театрального колективу». Викладає такі фахові дисципліни як сценічна мова, історія свят та обрядів. Досконало володіє сучасними інноваційними та освітніми методиками викладання режисерських дисциплін, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі; проявляє ініціативу щодо покращення результативності освітнього процесу; працює плідно, креативно. Заняття проводить на високому професійному та методичному рівні. Уміло поєднує різні форми й методи навчання, використовує такі інтерактивні педагогічні методи як творчий проект, тренінг, проблемне обговорення, постійно спонукає студентів до публічних виступів у коледжі, місті, участі у творчих конкурсах і фестивалях. У виховному процесі О. В. Козак надає перевагу індивідуальній роботі зі студентами, плекає молоді таланти, допомагає реалізації їх творчого потенціалу, велику увагу звертає на виховання молоді в дусі національно-патріотичних традицій. Випускники, яких вона навчає, є стипендіатами, лауреатами, дипломатами престижних театральних конкурсів і фестивалів, продовжують навчання у закладах вищої освіти, практикуються ведучими та конферансьє, працюють керівниками та артистами театральних колективів. Протягом останніх років ряди переможців поповнили студенти: Балацька Ю., Ільєва О., Магера Д., Мусько О., Хитрак А. – дипломанти І ступеня VIІI Міжрегіонального конкурсу-фестивалю гумору та сатири «Грицева шкільна наука» (м. Копиченці Тернопільської області, 2019); Войтюк М. (лауреат диплома І ступеня), Веселовський А., Михальський С., Пилипчук В. – дипломанти ІІ ступеня І Всеукраїнського фестивалю комедії та естрадного гумору «Штрикало» у номінації «Розмовний жанр» (м. Кам’янець-Подільський, 2019); В. Пилипчук (Гран-прі), А. Гула, М. Войтюк, С. Михальський, Л. Рой (І місце), Д. Ніколюк, Т. Павлишена, А. Веселовський, К. Жеребнюк (ІІ місце), І. Сушко (ІІІ місце) у Всеукраїнському конкурсі читців та театральних колективів імені Л. І. Глібова «Дух генія вита Подільським краєм» (смт. Чорний Острів, 2019); у номінації «Художнє слово» обласного героїко-патріотичного фестивалю-конкурсу «Червона калина» (м. Хмельницький, 2019) І місце виборов студентський народний аматорський театр-студія «На Зарванській» (керівник – Козак О. В.).

   О. В. Козак підготувала багато змістовних культурно-мистецьких заходів, де втілила авторські оригінальні рішення, творче мислення та режисерський задум. Її роботи завжди вирізняються особливими тонкощами розуміння тематики, висвітленням актуальності та проблем сьогодення.

   Викладач Козак О. В. готує студентів коледжу до участі у загальноміських мистецьких проектах, зокрема: Всеукраїнський форум «Молодіжні сходини» (2019), щорічні відкриття туристичного сезону та Днів міста в Кам’янці-Подільському, театралізовані обрядові дійства «Весну благословіть!» (квітень 2019), «Ой, колядо, колядо» (січень 2018) та інші. До відзначення шевченківських днів вона організовує міські урочистості, проводить студентський конкурс читання творів Т. Г. Шевченка в коледжі та в бібліотеках міста. Зокрема, 03.04.2019 року у коледжі провела ХІІ конкурс художнього читання, присвячений Шевченківським дням та Всесвітньому дню поезії «Адресовані людям вірші – найщиріші у світі листи»; 27.03.2019 з нагоди Міжнародного дня театру та 30-річчя створення театру-студії «На Зарванській» організувала театралізований концерт «Весь світ театр, а люди в нім – актори»; 29 травня 2019 організувала благодійну виставу «Час не минає, минаємо ми»; 14.11.2018 у коледжі відбулася поетично-публіцистична композиція «Дві любові Володимира Сосюри» (режисер-постановник – О. Козак). Підготувала в коледжі такі заходи як художньо-публіцистична композиція до Дня захисника України, святковий концерт «І будуть щедрими плоди учительської праці», присвячений Дню працівника освіти, Міжнародному дню музики, та Всеукраїнському дню бібліотек. У рамках співпраці коледжу з об’єднаними територіальними громадами, студенти циклової комісії «Видовищно-театралізовані заходи» дарували своє мистецтво (малі форми естрадного жанру – скетчі, сценки, комікси, пантоміми, гумористичні етюди, клоунади) жителям Волочиської, Чемеровецької, Дунаєвецької, Сатанівської ОТГ.

    Ольга Василівна виступала на семінарах у ЦДТ перед організаторами позакласної роботи в школах міста з питань підготовки фольклорних обрядів. Постійно допомагає бібліотекам міста, дитячій хоровій та музичній школі, Кам’янець-Подільському історичному музею-заповіднику в підготовці та проведенні соціокультурних заходів. Багато років підряд є членом журі театральних конкурсів різного рівня. З 2012 року очолює циклову комісію «Видовищно-театралізовані заходи».

Плідна праця, високий професіоналізм та творчі здобутки Козак О. В. неодноразово відзначалася нагородами різного рівня, у тому числі грамотою Міністерства культури України, грамотою управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА (2015), відзнаками дирекції коледжу.

Людина з креативним режисерським мисленням і унікальним чуттям слова

   Слово про колегу

   Ольга Василівна Козак – талановитий сучасний педагог, компетентний фахівець, творча особистість, яка своєю невтомною працею і талантом примножує культурно-мистецькі традиції Подільського краю. Ольга Василівна – людина з особливим покликанням, хоча у кожного воно особливе; людина з креативним режисерським мисленням і унікальним чуттям слова, розумінням його звучання і вимови.

   Народившись на Вінниччині, закінчивши Київський державний інститут культури імені О. Є. Корнійчука, доля стелила шлях у місто чаруючих краєвидів і невичерпної історії, місто, де вирує культурно – мистецьке життя Поділля – Кам'янець-Подільський. Це місце захопило і зачарувало її раз і назавжди. Тут одружилася, народила сина і тут усю свою творчість, вміння, навики дарує тим, хто прагне знань.

   З 1978 року Ольга Василівна Козак працює викладачем режисерських дисциплін КПККіМ. Працювати поруч з нею, навчатися у неї – приємність кожному. Навчить, порадить, якщо потрібно і розрадить.

   Весь період своєї трудової діяльності – сумлінна, відповідальна, тактовна, мудра, виважена. Протягом останніх восьми років – голова циклової комісії «Видовищно-театралізовані заходи». Багато її вихованців займають керівні посади, з усіма привітна, дружна, люб'язна.

   Творчий доробок Ольги Василівни повниться чималим репертуаром драматичних вистав, поетичних монтажів, літературно-музичних композицій. Особливе місце в її діяльності займає дисципліна «Сценічна мова». Студенти, під її вмілим керівництвом та настановами неодноразово ставали лауреатами регіональних, обласних та всеукраїнських конкурсів та фестивалів.

   На сьогоднішній день випускники Ольги Василівни є її колегами, а це показник якісних знань, тож, вона радо продовжує спілкуватися і ділитися вміннями і досвідом. Режисура – професія енергійна і цього, якраз, Ользі Василівні завжди вистачає, проте її дії завжди стримані і виважені, мудрі і послідовні. Окрім професійних якостей хочеться відзначити її гуманні людські риси, доброту, порядність, скромність, милосердя. Можливо, саме вони і втримують людину залишатися вірною своєму покликанню долі!

Семенків І.А., викладач режисерських дисциплін

Столаба Тетяна Вікторівна

  Столаба Тетяна Вікторівна – випускниця коледжу. З 2000 року працює на посаді викладача циклової комісії хорових та музично-теоретичних дисциплін. Викладає такі навчальні дисципліни: «Постановка голосу», «Сольний спів», «Диригування та читання хорових партитур», «Хорознавство та методика роботи з хором», «Розшифровка народної пісні», «Ансамбль».

   Працюючи в коледжі, Тетяна Вікторівна зарекомендувала себе як досвідчений, творчий викладач. Досконало володіє методикою викладання хорових дисциплін, проявляє ініціативу щодо покращення результативності освітнього процесу, працює плідно, креативно.

 Результатом педагогічної майстерності викладача стало створення народного аматорського фольклорного ансамблю «Джерело» (художній керівник – Т . Столаба). «Джерело» є візитівкою навчального закладу. Колектив відновлює та популяризує народні традиції, є творчою лабораторією для підготовки майбутніх фахівців народного пісенного мистецтва.      Репертуар фольклорного ансамблю спрямований на поглиблене вивчення та дослідження фольклорних зразків Подільського та інших регіонів України, збереження традицій та народної манери виконання. Студенти-учасники ансамблю майстерно виконують різножанрові хорові твори: жартівливі народні пісні, колядки, щедрівки, косарські, купальські пісні, обробки та гармонізації Г. Верьовки, З. Яропуда, А. Андрухова. Розшифровку більшості творів виконала Тетяна Столаба. Вона часто виступає як солістка, вражаючи довершеністю виконання народних пісень.

   Ансамбль брав участь у концертах міста, області та за її межами. Це Міжнародний сімейний фестиваль «Купальський вінок», Міжнародний фестиваль національних культур «Подільська веселка», Молодіжний фестиваль-конкурс мистецтв «Барви України», творчий звіт майстрів мистецтв та художніх колективів Хмельницької області «Україно, матінко моя» (м. Київ, 2009).

   У рамках співпраці коледжу з об’єднаними територіальними громадами, фольклорний ансамбль «Джерело» дарував своє мистецтво жителям Волочиської, Чемеровецької, Дунаєвецької, Сатанівської ОТГ. З ціллю профорієнтаційної роботи колектив неодноразово брав участь у концертних програмах для учнів та викладачів дитячих мистецьких шкіл області, під час яких учасники «Джерела» презентували спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності», спеціалізацію «Народне пісенне мистецтво». Їхнє майстерне виконання українських народних пісень наочно демонструє високий рівень підготовки фахівців у Кам’янець-Подільському коледжі культури і мистецтв.

Колектив ансамблю нагороджений Гран-прі міського фольклорного конкурсу вертепів та колядок «Різдвяна зірка». В обласному фестивалі-конкурсі вокально-хорового мистецтва імені В. Ярецького «Подільська ліра» фольклорний ансамбль «Джерело» посів І місце.

Майстерність колективу під керівництвом Т. Столаби була високо оцінена на міжнародному рівні – на запрошення мерії м. Каліш (Польща) народний фольклорний ансамбль «Джерело» успішно виступив перед польськими глядачами (липень 2018).

   Викладач Столаба Т. В. багато уваги приділяє особистісно-орієнтованому навчанню; плідно займається методичною роботою: брала участь в роботі Всеукраїнського науково-методичного семінару з проблем розвитку початкової мистецької освіти «Українське народно-музичне виконавство» (2008), розробила програми з навчальних дисциплін «Хорова література», «Хорознавство та методика робота з хором», «Розшифровка народної пісні»; уклала методичні розробки: «Становлення та розвиток українського хорового виконавства» (2010), «Розширення діапазону голосу та удосконалення вокальної техніки» (2011), «Удосконалення вокальної культури в самодіяльному хорі» (2016); підготувала навчально-репертуарний збірник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв I-II рівнів акредитації та аматорських вокальних фольклорних і хорових колективів «Пісенне джерело» рекомендований до друку Державним науково-методичним центром змісту культурно-мистецької освіти (2018); записала компакт-диски: з репертуаром народного аматорського фольклорного ансамблю «Джерело» (2012), з вокальними творами «Молюсь за Україну» (2016); підготувала матеріали до біографічної книги про викладача хорових дисциплін, голову комісії хорових та музично-теоретичних дисциплін, викладача-методиста вищої кваліфікаційної категорії, Заслуженого працівника культури України – М. А Олексійчука (укладач А. К. Мартинюк, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди).

   Т. В. Столаба як член журі брала участь в міському конкурсі фольклорних колективів навчальних закладів м. Кам’янець-Подільський (2017) та Всеукраїнському конкурсі виконавців естрадної пісні серед учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів «Подільська веселка» (2016).

Як куратор академічної групи, у виховному процесі Т. В. Столаба надає перевагу індивідуальній роботі зі студентами, плекає молоді таланти, допомагає реалізації їх творчого потенціалу. Випускники, яких вона навчає, є стипендіатами, лауреатами, дипломатами престижних пісенних конкурсів і фестивалів, продовжують навчання у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.

   Тетяна Вікторівна Столаба – талановитий сучасний педагог нової формації, яка своєю працею і талантом примножує славні культурно-мистецькі традиції Подільського краю.

Семенків Інна Анатоліївна

Семенків Інна Анатоліївна – випускниця Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв. З 2009 року працює на посаді викладача циклової комісії «Видовищно-театралізовані заходи». Викладає такі навчальні дисципліни: «Режисура масових театралізованих заходів», «Сценарна майстерність», «Основи акторської майстерності», «Сценічна мова».

Працюючи в коледжі, Інна Анатоліївна зарекомендувала себе як досвідчений, творчий викладач і куратор академічних груп. Досконало володіє сучасними інноваційними та освітніми методиками викладання режисерських дисциплін, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі; проявляє ініціативу щодо покращення результативності освітнього процесу; вивчає проблематику сучасного театрального мистецтва; цікавиться постановками експериментального, альтернативного театру, театру імпровізу; практикується як режисер-постановник у Кам’янець-Подільському Народному драматичному театрі міського Будинку культури; працює плідно, креативно.

  Викладач Семенків І. А. багато уваги приділяє розвитку культурного життя Кам’янця-Подільського; ефективно займається творчою роботою. Більше 10 років є сценаристом, режисером-постановником і ведучою міських театралізованих свят та масових заходів різноманітного спрямування й тематики, серед них: фестивалі: Міжнародний фестиваль національних культур «Острів семи скарбів», Всеукраїнський фестиваль творчих близнюків «Співучі дзеркала», Всеукраїнський пісенний конкурс «Талант», Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Фольк-фест», фольклорні фестивалі «Подільська Маланка» і «Різдвяна Зірка», святковий майдан «В єднанні роду – сила народу» в рамках обласного фестивалю народного мистецтва, заключний концерт регіонального етапу Всеукраїнського творчого звіту майстрів мистецтв та аматорських колективів Хмельниччини «Свою Україну любіть» до відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, святковий концерт «Ренесанс-сюїта» з нагоди відкриття міського Будинку культури, щорічні відкриття туристичного сезону та Днів міста в Кам’янці-Подільському.

   За останній період підготувала та провела ряд загальноміських мистецьких проектів, де студенти коледжу були активними учасниками: вуличну виставу «Легенда про заснування міста» (травень 2018), театралізоване обрядове дійство «Ой, колядо, колядо» (січень 2018), тематичний театралізований концерт до Дня Соборності, драму «Любов на грані маячні» за твором А. Барбюса «Ніжність» та віршами Л. Костенко, естрадне асорті «Ша-ша-ша-жу-жу-жу» (березень 2018), свято Дня Знань «Ми українці, ми європейці» (вересень 2018), художньо-публіцистичну виставу «Ти моїм захистом стань» (жовтень 2018), літературно-музичну композицію «Зроніть сльозу», поетично-музичну композицію «Істина відкривається в любові», естрадну виставу «Фініш з Попідвипідвертом в Перевертляндії» (травень 2017), поетично-пластичну композицію «Доля в чорній хустині» до дня пам’яті жертв Голодомору (листопад 2017), художньо-публіцистичну виставу «Чухраїнці» (червень 2017), театралізовану композицію «Чорне вишиття – трагічна доля» до дня пам’яті жертв Голодомору (2016), вуличне театралізоване дійство «Передноворіччя» (2017), вуличну виставу «Дива святого Миколая», вуличну виставу «Новий рік по-козацьки» (2016), театралізований пролог «Ретро-Кам’янець» (травень 2016). 16-23 грудня 2019 у міському Будинку культури показано 8 благодійних вистав для дітей-сиріт, дітей з багатодітних родин  та дітей воїнів ООС «Сніжний переполох» (драматург і режисер – І. Семенків).

   І. А. Семенків організувала участь студентів коледжу в акції встановлення рекорду «Герб міста До Дня міста» – 3200 людей, які сформували живий герб міста (травень 2018, м. Кам’янець-Подільський, стадіон ім. Тонкочеєва); організувала та провела для жителів міста театралізований мітинг до Революції Гідності (листопад 2017); організувала шість благодійних вистав пам’яті Героїв Небесної сотні «Я придумаю світ». Зібрані кошти були перераховані на потреби воїнів АТО. Організовувала зі студентами та педагогічним колективом коледжу збір теплих речей та речей першої необхідності для бійців на Сході.

   У Народному драматичному театрі при Кам’янець-Подільському міському Будинку культури здійснила постановку вистав: моновистава «Просто така мрія» Я. Пулинович; психологічна драма «Почуй, сонечко» А. Багряної; комедія «Розкішне весілля»; трагіфарс «Самогубство самоти»; драма «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького; вистава «Бояриня» Л. Українки.

   Інна Семенків знайшла нове прочитання творів Великого Кобзаря, створивши літературно-музичну композицію (народну виставу) про долю українських заробітчан «Не гріє сонце на чужині», поетичний монтаж за творами Т. Шевченка «Моя ти сестро безталанна» (2017), поетичну виставу «Дівочі ночі». Щорічно до відзначення шевченківських днів вона організовує міські урочистості, проводить студентський конкурс читання творів Т. Г. Шевченка в коледжі та в бібліотеках міста. Вихованці І. Семенків неодноразово ставали переможцями Всеукраїнських конкурсів читців імені Тараса Шевченка (м. Київ): 2010 рік – з поетичною композицією «Доля»; 2014 рік – стали лауреатами І премії з поетично-театралізованою композицією «Я придумаю світ». До  206 -ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка, ініціювала конкурс читців «І слухаєм слово безсмертне Тараса».

   Результатом педагогічної майстерності викладача є створення у 2010 році комік-гурту «Смайлик», який є творчою лабораторією для підготовки майбутніх фахівців спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи». З кожним роком колектив поповнюється новими здобутками: гумористичні етюди – «Невдале побачення», «Сміливці», «Екстра прогулянка», «Амреслінг», «В навчанні не подруги», «Побачення по-модньому та старомодному», «Павуки»; зорові пісні – «Супер-весілля», «Не моя доля», «Манекени»; пантоміми – «Атітяй» «Жу-жу»; скетч – «Спарта»; мікс гуморесок «Відверто про жінок», «Про речі з мораллю», «Свині не винні». На міжрегіональному конкурсі гумору та сатири «Грицева наука» (м. Копичинці, 2018) колектив став володарем Гран-прі, на І відкритому Всеукраїнському фестивалі молодіжних та дитячих театральних колективів «Мельпомена Надії» гумористичний мікс «Зу-зу-зу! Шу-шу-шу!» здобув дипломом за кращу естрадно-гумористичну виставу.

   У рамках співпраці коледжу з об’єднаними територіальними громадами, комік-гурт «Смайлики» дарував своє мистецтво (малі форми естрадного жанру – скетчі, сценки, комікси, пантоміми, гумористичні етюди, клоунади) жителям Волочиської, Чемеровецької, Дунаєвецької, Сатанівської ОТГ.

   Учасники театру-студії «На Зарванській» взяли участь у Першому міжнародному театральному інтернет-конкурсі «ТЕАТР.NET» із виставою «Чарівне дзеркало» (художній керівник та режисер Семенків І.А.) і здобули диплом першого ступеня у номінації «Аматорський театр».

   Як куратор академічної групи,  І. А. Семенків плекає молоді таланти, допомагає реалізації їх творчого потенціалу, велику увагу звертає на виховання молоді в дусі національно-патріотичних традицій. Випускники, яких вона навчає, є стипендіатами, лауреатами, дипломатами престижних театральних конкурсів і фестивалів, продовжують навчання у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, практикуються ведучими та конферансьє, працюють керівниками та артистами театральних колективів.

   Плідна праця, високий професіоналізм та творчі здобутки Семенків І. А. неодноразово відзначалася нагородами різного рівня, у тому числі Почесною грамотою Хмельницької обласної державної адміністрації (2015), Грамотою Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ р. а. Хмельницької області (2018), Відзнакою міського голови Кам’янця-Подільського «За заслуги перед міською громадою».

    Інна Анатоліївна Семенків – талановитий сучасний педагог нової формації, активний популяризатор рідної мови, шевченкового слова та його заповітів, яка своєю працею і талантом примножує славні культурно-мистецькі традиції Подільського краю.

    05 грудня 2014 р. у Хмельницькому академічному театрі ім. М. Старицького відбувся заключний концерт Регіонального етапу Всеукраїнського творчого звіту майстрів мистецтв та аматорських колективів «Свою Україну любіть», присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. У концерті взяв участь народний аматорський театр-студія «На Зарванській» (художній керівник – Семенків І. А.) Ведуча звітного концерту Хмельниччини та режисер театралізованого прологу – викладач коледжу Інна Семенків.

  12-16 травня 2014 р. в м. Києві відбувся 23-й Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка. Коледж представляв народний театр-студія «На Зарванській» з поетично-театралізованою композицією «Я придумаю світ» (автор сценарію та режисер – Інна Семенків). Робота відзначена Дипломом за ІІІ місце.

   У травні 2020 року учасники театру-студії «На Зарванській» взяли участь у Першому міжнародному театральному інтернет-конкурсі «ТЕАТР.NET» із виставою «Чарівне дзеркало» (художній керівник та режисер Семенків І.А.). і здобули диплом першого ступеня у номінації «Аматорський театр».

Ободовський Віктор Петрович

   Ободовський Віктор Петрович - сподвижник театральної справи, багаторічний незмінний завідувач відділом «Видовищно-театралізовані заходи» нашого коледжу, прекрасна людина, яскрава сильна особистість, незабутній мудрий педагог-наставник, високопрофесійний театральний режисер.

   Ще будучи студентом Київського державного інституту культури (навчався за спеціалізацією «Театральна режисура»), Віктор Петрович мав нагоду працювати на сцені національного театру імені І.Франка, де на найкращих професійних зразках міг занурюватися та осягати сутність і тонкощі режисерського задуму вистави, цілісність сценічної дії, роль акторського ансамблю і мізансцен, можливості сценографії, освітлення, музичного оформлення. Усі знання та вміння він пізніше передавав не одному поколінню студентів, адже працював у нашому коледжі на посаді викладача режисерських дисциплін ще з 1973 року.

   За час роботи в коледжі проявив себе як здібний сумлінний викладач, що досконало володів методикою викладання спеціальних дисциплін і проводив значну роботу по методичному забезпеченню навчально-виховного процесу. Підготував методичні розробки і доповіді «Методика підготовки та проведення театралізованого концерту», «Принцип організації сценічного простору», «Організація та методика підготовки театралізованого свята», «Педагогічні принципи К.С.Станіславського та їх значення в процесі викладання фахових дисциплін». «Акторська майстерність у вищій школі мистецтв І-ІІ рівня акредитації», «Лесь Курбас і його режисерсько-педагогічна практика»; залишив на відділі цикл лекцій з навчальних дисциплін «Сценарна майстерність», «Сценічна мова», «Декоративно-художнє оформлення театралізованих заходів» та начальний посібник «Природа мистецтва художнього читання», яким і сьогодні користуються колеги та студенти спеціалізації.

   Але найулюбленішою його цариною був театр – практична робота над виставою. За період роботи у своїй творчій майстерні він здійснив ряд постановок за творами української та світової драматургії. Особливо значними були вистави за п’єсами таких драматургів як Вільям Шекспір – «Приборкання норовливої», Жан Батист Мольєр – «Міщанин-шляхтич», «Лікар мимоволі», Денис Фонвізін – «Недоросток», Федір Сологуб – «Біда від ніжного серця», Марко Кропивницький – «По ревізії», Антон Чехов – «Ведмідь», Михайло Старицький – «За двома зайцями», Борис Лавреньов – «Сорок перший», Микола Куліш – «Отак загинув Гуска», Федеріко Гарсіа Лорка – «Дім Бернарди Альби», Броніслав Нушич – «Звичайна Людина», Олексій Макайонок – «Трибунал», Євген Шварц – «Звичайне диво», Леонід Філатов «Про Федота-стрільця». Також здійснив постановку художньо-публіцистичних вистав: «Гортаючи сторінки байок» за творами Леоніда Глібова, естрадно-сатиричні вистави – «Фантасмагорія одного сновидіння», «Пандемія кохання», «Час пік», «Осінній зорепад», «Театральна ендорфінія», естрадне ревю «Мімікрія-фарш».

   Він плідно працював і на ниві масової режисури. Ним були написані та втілені в життя сценарії різноманітних масових театралізованих видовищ.

Віктор Петрович Ободовський, будучи художником, завжди дбав про образне зорове вирішення вистави і часто, користуючись мінімальними елементами художньо-декоративного оформлення, у кожній сценічній постановці добивався різноманітності та феєричної зміни мізансцен, акторської взаємодії і ансамблевості, чітких зовнішніх та внутрішніх виразних засобів сценічного образу, вірних музичних акцентів, що неодмінно створювало чудову атмосферу і залишало незабутнє враження у глядачів.

   Його остання робота – інсценізація казки Ганса Христіана Андерсена «Свинопас». Це ще один чудовий урок драматургічної та режисерської майстерності поєднання художнього тексту та імпровізаційних текстів на злобу дня, політичного моменту, уміння добитися від акторів філігранної лінії ведення ролі, пластичного малюнку, вдалого лаконічного художнього оформлення з епатажним фіналом вистави, де розриваються усі декорації.

   Багато років Віктор Петрович керував театром-студією «На Зарванській», підтверджував його почесне звання «Народний» та неодноразово виборював І місце на обласному огляді-конкурсі аматорських театральних колективів «Подільська сцена».

Ободовський В.П. був нагороджений почесними відзнаками Міністерства культури і мистецтв України « За багаторічну плідну працю в галузі культури», «Відзнакою міського голови» міста Кам’янця-Подільського, почесними грамотами управління культури, туризму і курортів Хмельницької обласної державної адміністрації, грамотами адміністрації коледжу культури і мистецтв.

   Віктор Петрович користувався заслуженим авторитетом серед колег-викладачів навчального закладу, патріотом якого він був. Але найбільша його заслуга – незчисленна когорта випускників, які працюють у професійних театрах України та за її межами. Серед них провідні та заслужені артисти, викладачі вищих навчальних закладів, керівники закладів культури області, керівники аматорських театральних колективів, які з гордістю та вдячністю можуть сказати, що їх навчав великий педагог і справжній майстер Віктор Петрович Ободовський.

   Вважаючи його патріархом спеціалізації ВТЗ, ми багато років знали, що старший колега щедро поділиться знаннями з історії театру та з історії відділу, дасть поради з методики викладання тієї чи іншої теми, з технології підготовки вистави, підтримає в потрібний момент, захистить, підбадьорить. Особливо цінували його похвалу і добре слово.

   Він зі своїм, з нашим відділом, якому присвятив більшу частину свого життя і ми, колишні студенти та колеги гідно продовжуватимемо його справу.

   Пішов із життя 11 грудня 2017 року. Сьогодні відчуваємо його присутність… Згадуємо світлою пам’яттю.

Станішевська Євгенія Казимирівна 

   Сподвижник культурно-мистецької освіти. До 70-річчя з дня народження. Станішевська Євгенія Казимирівна – справжній сподвижник  відродження української культури та розвитку культурно-мистецької освіти, ініціативний, творчий, досвідчений педагог, талановитий керівник і організатор.

       Євгенія Казимирівна народилася в селі Колибаївка Кам’янець-Подільського району 16 липня 1949 року. Закінчила середню школу, а в 1967 році – Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище. Свою трудову діяльність розпочала в 1967 році на посаді художнього керівника Кам’янець-Подільського районного Будинку культури. З 1968 по 1972 рік навчалась в Харківському державному інституті культури, після закінчення якого протягом трьох років працювала викладачем кафедри музики і співів Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. З 1975 по 1980 рік – заступник директора Кам’янець-Подільської районної дитячої музичної школи. З 1980 року – директор цієї школи. Протягом 1989-1994 років працювала заступником директора Кам’янець-Подільського училища культури (нині коледж культури і мистецтв), а з травня 1994 року до лютого 2004 року – на посаді директора.

                Шлях Євгенії Казимирівни до надбання іміджу авторитетного керівника пролягав через її високий інтелект, творчість натури, невтомне прагнення до самовдосконалення, великі організаторські здібності. Вона завжди перебувала у пошуках шляхів модернізації освітнього процесу, з наполегливістю дбала про формування статусу навчального закладу як лідера з підготовки молодших спеціалістів для культурно-мистецької галузі в регіоні.

                Відома в Україні як співавтор багатьох навчальних планів підготовки фахівців культури. Була обрана заступником голови Ради директорів училищ культури при Міністерстві культури та мистецтв України (1999). Ініціювала проведення на базі навчального закладу Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційні технології у підготовці фахівців культури: здобутки, проблеми, перспективи» (2002), багатьох регіональних семінарів-практикумів, фестивалів та творчих конкурсів.

                Під її керівництвом навчальний заклад успішно пройшов атестаційну та акредитаційну експертизи, відкрита підготовка фахівців зі спеціальностей «Діловодство», «Образотворче мистецтво», спеціалізації «Кіно-, фото-, відеосправа». Спільно з управлінням культури Хмельницької ОДА започаткувала проведення на базі училища обласного конкурсу виконавців на народних інструментах серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів «Подільський дивоцвіт» (2001).

                З її ініціативи та під безпосереднім керівництвом в Хмельницькій області була організована мережа навчально-консультаційних пунктів для підготовки фахівців бібліотечної справи та народної художньої творчості. З метою розбудови системи ступеневої освіти, забезпечення Хмельниччини висококваліфікованими фахівцями, Євгенія Казимирівна втілила в життя ідею створення на базі навчального закладу навчально-консультаційного пункту Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальностями «Документознавство», «Театральне мистецтво» та «Хореографія».

                Велику увагу Станішевська Є. К. приділяла розвитку і зміцненню матеріально-технічної бази навчального закладу, впровадженню сучасних інформаційних технологій в організацію освітнього процесу, оновленню фонду музичних інструментів. Незважаючи на скрутну економічну ситуацію в галузях культури та освіти, Євгенія Казимирівна зуміла забезпечити проведення капітального ремонту приміщень, побудувати котельню, обладнати новими меблями навчальні аудиторії, кімнати гуртожитку, придбати сценічні костюми.

                Виконувала важливу громадську роботу: була депутатом Кам’янець-Подільської районної ради, головою районного відділу обласного музичного товариства, членом президії обласного комітету профспілки працівників культури, головою районної жіночої ради, організатором і ведучою заходів із вшанування людей праці району, зльоту солдатських матерів, вогників.

                За значні заслуги в розбудові системи підготовки кадрів культури Станішевській Є. К. присвоєно звання «Заслужений працівник культури України» (2003), нагороджена відзнакою «Відмінник освіти України» (2000), медаллю «Ветеран праці» (1990), численними грамотами та преміями Міністерства культури і мистецтв України, обласних та місцевих органів влади. Вона лауреат обласної премії в галузі культури імені П. Фараонова (2003).

                07 лютого 2004 року Євгенія Казимирівна передчасно пішла з життя.

Література

                1. Євгенія Казимирівна Станішевська // Завальнюк О. М. Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського: політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини : історичні нариси / О. М. Завальнюк, О. Б. Комарніцький, В. Б. Стецюк. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2007. – С. 287-290.

                2. Слово прощання // Освіта України. – 2004. – 20 лют.

                3. Станішевська Євгенія Казимирівна // Лауреати обласних премій Хмельниччини : біобібліографічний покажчик / Управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації ; Хмельницька обласна універсальна бібліотека ім. М. Островського. – Хмельницький, 2004. – С. 166-167.

                4. Станишевская Евгения Казимировна // Сикора Э. Лица Каменца-Подольского. – Харьков, 2010. – С. 686-687.

                5. Фонди музею Кам’янець-Подільського училища культури. – Павлюк О. Я. Бути весь час у пошуку – стан її невгамовної душі ; нагородний лист для представлення до відзначення [Є. К. Станішевської] державною нагородою України. 

Павлюк Олександра Ярославівна,

завідувач відділення

Кам’янець-Подільського

коледжу культури і мистецтв

   Джерело: Бібліотечна справа на Поділлі: історія і сучасність : матеріали науково-практичної конференції, м. Кам’янець-Подільський, 21 червня 2016 р. / [редкол.: В. А. Дубінський (голова), О. М. Завальнюк Л. В. Баженов та ін.]. –Кам’янець-Подільський, 2016. – С. 69-71. – Режим доступу: http://history.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/2/2015/01/%D0%911%D0%B1%D0%BB1%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8.pdf

Озарчук Людмила Володимирівна

Швець Олена Сергіївна

Швець Олена Сергіївна 1949 року народження, родом  з Уссурійська, Приморського краю (Росія). Але її сім'я часто переїжджала з місця на місце.

В лютому далекого 1930 р. в Радянському Союзі почалася масова ліквідація куркульства, як класу. Під колеса цієї машини потрапила її сім’я – бабусю і дідуся заслали Далекий Схід, на кордон  і Китаєм, в місто Уссурійськ де вони прожили до 1950 року.  

У 1950 році переїхали до родичів в місто Лубни Полтавської обл. В 1955 році переїхали в місто Краснодар. Тут Олена Сергіївна закінчила школу, після закінчення якої працювала в педагогічному інституті.

В 1969 році вступила в Кубанський Державний університет, після закінчення якого, в 1974 році, по розподілу їде до Молдови в м. Кишинів. Працює художником по розпису тканин. В тому ж році починає працювати викладачем малюнку, живопису та композиції Кишинівського технологічного технікуму,  якому віддала 20 років. Цей період згадує, як найкращі роки життя, тому що працювала з дуже талановитими студентами, яких відбирали по величезному конкурсу – 10 чоловік на місце. 

В 1992 році дирекція Кам'янець-Подільського училища культури запрошує Олену Сергіївну на роботу, на посаду викладача декоративно-прикладного мистецтва, з метою створення в училищі відділення декоративно-прикладного мистецтва.

Навчальні дисципліни, які викладала Олена Сергіївна, відрізнялись надзвичайно цікавим викладенням матеріалу, багатим на методичне забезпечення,  наочний та роздатковий матеріал, який виконувала власноруч разом із студентами.

За роки викладання в училищі культури приймала активну участь у створенні виставкового залу училища культури, займалась оформленням навчальних аудиторій, оформленням сцен до різноманітних уч

Красновольська Олена Степанівна

З 1948 по 1965 рр. працювала в училищі (17 років), з якого пішла на пенсію. Викладала природознавство, хімію, основи соціалістичного сільського господарства. Дружина директора Фещука Михайла Григоровича.

Повернулися в Кам'янець-Подільський після війни. В евакуації були в Пензі, звідки повернулися в м. Київ, де Фешук М.Г. працював в Міністерстві освіти. Коли організували училище, то він і Рудько Марфа Павлівна отримали направлення в Кам'янець-Подільський технікум політосвіти.

В перші повоєнні роки їздили в села агітували, щоб йшли вчитися, трудні були роки, ремонтували училище, студенти самі готували їжу, їздила на Західну Україну, там працювали, а за роботу давали крупу, муку. Одного разу привезли гречку, частину гречку роздали вчителям, але споживати її не могли, тому що в крупу насипали залізних опилок, щоб була важчою.

Училище розташовувалося в будинку по вул. Шевченка (там де зараз Будинок вчителя) у колишньому воєнному госпіталі, але там були погані умови навчання - клопи, таргани.

Режисери з постановками їздили в села, щоб агітувати до вступу в технікум. Молодь не дуже бажала вчитися в технікуму, тому що професія бібліотекаря та завідувача клубом була низькооплачуваною.

Комаринський Анатолій Григорович

Анатолій Григорович народився 19 червня 1937 року у Вінницькій області. Закінчив школу в 1955 році. Поступив в військове училище в Чернівцях, там провчився 2 роки і училище перевели до Львова, яке закінчив в 1958 році. Після закінчення училища служив в елітних підрозділах: лінійній службовій частині та у розвідці. В 1964 році з Івано-Франківська був переведений в Угорщину, де прослужив 5 років.

В 1969 році Анатолій Григорович повернувся в Івано-Франківськ і до 1972 року служив там у військовій частині. В жовтні цього ж року був назначений викладачем військової кафедри в сільськогосподарському інституті, де викладав до 1986 року.

В 1986 році Анатолій Григорович звільнився з військової служби і у наступному році прийшов на роботу в Кам’янець-Подільське училище культури. В училищі пропрацював з 1987 по 2006 рік.

Белявська Діна Іванівна

Трубіцька Катерина Степанівна

Я, Трубіцька К.С., (дівоче прізвище до 1968 р. –  Хижняк К.С.) народилася 07.12.1936 р. в селі Мала Білозерна Великобілозерського району Запорізької області. Батьки мої були трударями-колгоспниками.  Батько  учасник  Великої  Вітчизняної війни, був інвалідом війни. У складі сім’ї було  4 дітей, одна з сестер уже покійна.

Про професію бібліотекаря почула в рік закінчення семирічної школи  в 1952 році від подружки своєї старшої сестри, яка планувала вступити на бібліотечний відділ Мелітопольського культурно-освітнього технікуму Запорізької області. Закохалася в професію бібліотекаря вже навчаючись в технікумі.

У 1952 році я закінчила 7 класів з однією четвіркою, здала вступні іспити до названого вище технікуму теж з однією “4”. Закінчила  його з відзнакою у 1955 році і була направлена на навчання до Харківського бібліотечного інституту (без вступних іспитів).

Навчалася на відмінно та добре. Стипендія на той час була єдиним джерелом для існування (до всього в інституті на той час не було зовсім гуртожитку). Але все більша закоханість в професію (робота з людьми і для людей) давала наснагу і перемагала всі матеріальні труднощі. У всі літні канікули працювала в сільських бібліотеках на відповідальних посадах  (направляли у відділі культури району, де я народилася). Найбільше з усіх бібліотечних дисциплін любила бібліографію і тому під час розподілення на роботу після закінчення інституту,  маючи право вибору за відмінну успішність та активну громадську роботу, обрала посаду бібліографа в Хмельницький обласний бібліотечний коледж. До того ж, в інституті діяли курси товарознавців книжкової торгівлі Книжкової палати України, які я теж успішно закінчила. Але сталося так, що мені не вдалося працювати у вказаній установі.

Начальник Хмельницького обласного управління культури після 3-х денних розмов зі мною, заагітував мене піти на посаду викладача  бібліотечних дисциплін Кам’янець-Подільський культосвітнього технікуму.

 Юрчишин Іван Степанович

Для мене він завжди взірець. Спогади про Юрчишина Івана Степановича, директора культосвітнього училища.

За весь період існування Кам'янець-Подільського училища культури Юрчишин І.С. був директором найдовше.

Мені пощастило з ним працювати 21 рік і не поривати тісних зв'язків і після того як він перейшов на викладацьку роботу в Кам'янець-Подільський педінститут. Пам'ятаю як я вагалася їхати працювати викладачем в училище за проханням та наполяганням тодішнього начальника Хмельницького обласного управління культури, бо одержала я призначення, після закінчення в 1959 році Харківського бібліотечного інституту на посаду бібліотекаря в Хмельницький обласний бібліотечний колектор.

Мої побоювання дещо вщухли в перші ж дні по прибутті в училище. Іван Степанович зустрів мене тепло, по-батьківськи пізним дощовим вечором у вестибюлі головного корпусу, де на повну ходу йшов ремонт, перебудова. До речі, з першого і до останнього року своєї роботи в училищі, він щось ремонтував, реконструював, добудовував, будував. Недаремно в училищі його називали Іваном-будівником. І як результат збудованого ним: - третій корпус, спортзал, гуртожиток та інші.

Мені йшов 23 рік, заїхала далеко від рідної Запорізької землі, нікого не знала, але теплий прийом і увага з перших днів директора і тодішнього завуча Зуськова Арсена Івановича, вселили в мене спокій, надію, допомогли влаштуватися в старому гуртожитку (нині корпус на польських фільварках). З вдячністю згадую і про те, як вони взнавши, що в мене невідомо як зникла  з портфеля перша зарплата, а пізніше і новий теплий шарф вони організували матеріальну допомогу. Як це було зворушливо. Юрчишин Іван Степанович, за моїми багаторічними спостереженнями, по-батьківськи відносився до всіх співробітників та учнів. Вражала його простота у спілкуванні, безмежна скромність, працелюбство. Як сьогодні я його бачу стрімким, завжди охайним, з бійцівською виправкою, швидкою ходою, з рідкісно білою сивиною на чолі.

Миронюк Михайло Лаврович

Гордійчук Марія Петрівна

Біографічна довідка 

 Народилась Марія Кіндюх 15 квітня 1940 року в мальовничому передмісті міста Калуша - с. Хотіні на Прикарпатті в робітничо-селянській сім’ї.

Навчалася в Калуській середній школі №1, після закінчення якої вступила в 1957 році в Івано-Франківське (тоді Станіславське) музичне училище. Навчаючись в училищі, брала участь в концертній бригаді, виступаючи перед населенням області, у військових частинах, тощо. Деякий час працювала (в основному на канікулах) в піонерських таборах, навчаючи дітей хорових пісень, проводячи різні масові заходи, розважальні програми. Грала ролі у виставах Івано-Франківського драматичного театру («Невольник», «Гуцульська правда», «Наймичка» та інші).

У 1961 році, після закінчення училища, за направленням Міністерства культури переїхала на Хмельниччину. Працювала в Кам’янець-Подільській музичній школі на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін 12 років. З 1973 по 2012 рік працювала в нашому навчальному закліді.